Не можна забувати про те, що ніхто не змушує Доріана Грея стати вбивцею, але він — справжній вбивця. Якщо його участь у загибелі Сібіл Вейн, її брата та інших людей є опосередкованим вбивством, то Безіла Голворда він вбиває власноруч, причому робить дві спроби. Спочатку Доріан знищує Безілалюдину, потім — намагається знищити свій портрет, який насправді є відбитком душі справжнього художника Безіла Голворда. Нагадаємо, що на початку роману художник так пояснює своєму другові лорду Генрі, чому він ніколи не надішле свою найкращу роботу до виставкової зали:”— Ти розумієш, Гаррі, — Безіл Голворд подивився товаришеві просто в обличчя, — кожен портрет, намальований з натхненням, — це, власне, портрет художника, а не того, хто йому позував. Натурник — то суто зовнішнє.

Маляр на полотні розкр ... детальніше »

Сюжет трагедії Шекспіра “Гамлет” перекликається із давньоскандинавською сагою про легендарного принца Амлета, який жив приблизно у VIII ст. У ній мова йшла про криваву помсту принца, який здійснив її, прикинувшись божевільним. Хитрістю він займає королівський трон. Уперше про сагу згадує середньовічний данський вчений Саксон Граматик у своїй відомій праці “Діяння данців”. Цей сюжет письменники і поети багатьох країн неодноразово використовували у різних літературних жанрах упродовж багатьох століть. І що цікаво, цей сюжет викликав і продовжує викликати і сьогодні палкий інтерес у читача, причому кожне нове покоління відкриває в “Гамлеті” щось нове, притаманне тільки його епосі.

Отже, середньовічна Данія, Ельсінор, королівський палац… Здавалося б, на нас чекає романтична історія з часів ... детальніше »

Недаремно існування літератури називають саме процесом (літературний процес), адже вона перебуває в постійному русі, в розвиткові. Тому, на кожному етапі розвитку людства літературні явища умовно можна поділити на усталені - з одного боку, звичні, та, з другого боку, - нові, або модерні. У такому разумінні кожна епоха мала свій модернізм: була новітня, модерна література античності, середньовіччя тощо. Але на межі ХІХ-ХХ століть термін «модернізм» набуває нового, глобального значення: ним позначаються нові художні течії (кубізм, дадаїзм, футуризм та ін.) і навіть цілі напрями (символізм та ін.), які ознаменували новий етап в поглядах на мистецтво взагалі. В чому ж принципова новизна цього етапу?

Передусім, у відштовхуванні від попередніх домінуючих естетичних установок мистецтва. Якщо, ... детальніше »

Вільям Шекспір - геній англійської літератури. Вільям Шекспір назавжди увійшов в історію світової літератури як поет, драматург та театральний діяч, і усі знають його неперевершені комедії («Дванадцята ніч», «Багато шуму з нічого»), глибокі філософські трагедії («Гамлет», «Ромео і Джульєтта»). Але Шекспір відомий також і як засновник одного з чудових театрів Британії театру Глобус. Сонети Шекспіра і досі вражають читачів своєю емоційністю, красою метафор, глибиною змісту, їх перекладають багатьма мовами. Сонет - досить незвичайна літературна форма. Виник він ще наприкінці XXI сторіччя, потім стрімко розвивався і назавжди закріпився в світовій літературі. Сонет - поезія, що складається із 14 рядків, двох катренів (строфа з чотирьох рядків) та двох терцин (строфа з трьох рядків). Це стала по ... детальніше »

Найкращі книжки - це ті, кожну сторінку яких читаєш з величезним захопленням. Саме такою книгою є роман Фредеріко Стендаля «Червоне та чорне». її задум виник осінньої ночі 1829 року. Поштовхом до нього послу.кила позаминулорічна газетна публікація, яка розповідала про домашнього вчителя Антуана Берте, який закохався в хазяйку, а потім із ревнощів намагався її застрелити і зрештою був засуджений і страчений 23 лютого 1828 року. Жюльєну Сорелю, чий голос письменник вчуває так ясно і чітко, як свій власний, цьому гувернеру з тонкими, майже жіночими рисами обличчя Стендаль щиро віддав усе своє натхнення. Жюльєн Сорель, селянин за походженням, готовий піти на будь-які випробування, аби досягти найжаданішого для простолюдина - потрапити у вищий світ. Маючи хворобливе честолюбство та жагу самоств ... детальніше »

Ще ми знаємо про письменника Е. Хемінгуея? Це людина надзвичайних здібностей, бо в нього не тільки цікаві твори, а й життя. Катастрофічна доба Першої світової війни, революцій, переворотів залишила ознаки катастрофічності на житті Хемінгуея. Перебування на боці італійської армії, воєнний кореспондент, боксер, тореадор, випивака, кінець-кінцем - чи не скидається це на банальне експериментаторство? Звісно, ні. Бажання бути весь час на межі, поза якою знаходиться смерть, можна пояснить прагненням створити реальний на сто відсотків світ у своїх творах, щоб він увійшов до свідомості читача та залишився як нерозривна ланка його власних переживань. Його твори пройняті мотивом песимізму, крайнього неблагополуччя; герой знаходиться в атмосфері страждання, муки, внутрішньої порожнечі, яка ховається ... детальніше »

Учнівський твір. Ремарк був солдатом і свої фронтові переживання переніс у літературну творчість. 1929 року роман «На Західному фронті без змін» приніс Ремарку світову славу. Письменник розповів про своє покоління, яке стало жертвою війни. Його називали «втраченим». Головний герой роману Пауль Воймер каже: «Нам було по вісімнадцять років, ми тільки починали любити життя і світ, а нам довелося стріляти в них. Перший снаряд влучив у наше серце. Нас відрізано від справжньої діяльності, від прагнень, від прогресу. Ми вже не віримо в них. Ми віримо у війну». Герої на власному досвіді переконалися, що в світі панує зло. І даремними виявилися їхні окопні страждання, марною була смерть Пауля, який загинув в один із днів, коли у зведеннях верховного головнокомандування повідомлялось: «На Західному ... детальніше »