Скоро в нашому учнівському житті настане переломний момент: ми закінчимо школу й розлетимося хто куди. Тому вже сьогодні кожен із моїх однокласників задумується над вибором життєвого шляху. Ще б пак! Залежно від того, яку путь обере людина, буде визначена її подальша доля.

Роздуми про власне майбутнє — це роздуми, де навчатися і працювати. Це вибір певної лінії поведінки, вибір життєвих принципів, визначення особистої системи цінностей... Знаю точно: я хочу бути Людиною. Так, саме Людиною у високому розумінні цього слова. Важко бути щирим, відвертим, порядним з іншими людьми, водночас не забуваючи й про власну індивідуальність та інтереси, вважатися хорошим другом, справжнім фахівцем в обраній професії тощо непросто. Значно легше жити, так би мовити, навмання, ... детальніше »

Здається, немає на світі жодної людини, яка б намагалася спростувати твердження: здоров'я — це щастя і радість. Проблема в тому, що цю істину ти усвідомлюєш, але цілком розумієш сенс сказаного лише тоді, коли це здоров'я втрачаєш. Відомо: за гроші здоров'я не купиш. Це підтверджує статистика: постійно зростає матеріальний добробут, умови життя покращуються. З іншого боку, щорічно у світі тільки від серцевих хвороб гине кілька мільйонів людей.

Науково-технічний прогрес створив благодатний ґрунт для поширення багатьох "модних" захворювань, насамперед серцево-судинних. Хто винен? Людина? Не тільки. Учені в результаті багатьох медичних експериментів і досліджень установили, що розвиток серцево-судинних захворювань, найбільш поширених сьогодні, пов'язаний із впливом ... детальніше »

Людина вирізняється з-поміж інших живих істот, що населяють земну кулю, здатністю мислити і творити. Але всі зусилля окремо взятої людини були б марними, якби вона не ділилася своїми знаннями, набутими в процесі освоєння довкілля, зі своїми одноплемінниками і майбутніми поколіннями. Головне покликання освіти і науки саме в тому і полягає, щоб , скарбниця людських знань завжди поповнювалася, а ланцюжок обміну знаннями і досвідом між поколіннями не переривався ніколи.

У давні часи спеціальної освіти не було. Молодь виховували старійшини роду. Разом із дорослими діти брали активну участь у ритуальних обрядах, під час яких використовувалися талісмани, фігурки тварин і людей, виготовлені з різних матеріалів.

З розвитком землеробства і тваринництва виникає сі ... детальніше »

Важко заперечити важливе значення освіти й науки в розвитку суспільства. Усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. Ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. Тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства.

Немає жодної сторони людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. Науково-технічний прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарів... Однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. Так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу. Колись був вин ... детальніше »

Літературна спадщина Олександра Довженка багатогранна, але найсильніше талант митця виявився у жанрі кіноповісті, який він, по суті, започаткував в українській літературі. Майже півстоліття читачів глибоко хвилюють "незабутні чари дитинства", майстерно відтворені у кіноповісті "Зачарована Десна". І майже півстоліття дослідники намагаються віднайти джерела цього неповторного майстерного колориту, розтинаючи, немов у анатомічному театрі, текст кіноповісті й уважно, прискіпливо аналізуючи кожну деталь: образи твору, його композицію, тему, ідейну спрямованість, мовні особливості тощо.

Р. Корогородський стверджує, що "письменник створив апологію рідного краю — Землі Обітованої. Він подав власну версію Біблії, де в народних поняттях твердь, космос і хаос віднаходили ... детальніше »

Олександр Петрович Довженко — відомий режисер, публіцист, громадський діяч. Однак передусім знаємо його як талановитого письменника, який оспівував і рідний край, і свій народ з його традиціями та мораллю. Прозаїк завжди був небайдужим до того невидимого зв'язку, що з дитинства існував між ним та українським народом. Свідченням цього є кіноповість Олександра Довженка "Зачарована Десна", герої та природа якої вимальовані так, як бачить їх малий Сашко.

Допитливий хлопчина жадібно вбирає перші життєві враження. Й ось уже бачимо ту мораль, яку своїм прикладом вкладають у дитину рідні, адже Сашкові батько, мати, дід, односельці — мудрі працьовиті люди. Саме у праці розкривається батько: "Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дуж ... детальніше »

Уся творчість письменника І. Багряного — це утвердження українського оптимізму: "Ми є. Були. І будем ми!" Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії.

У 1930-ті роки І. Багряного було заарештовано і засуджено на п'ять років концтаборів. Він тікає, потім повертається додому, але його знову заарештовують. У роки війни І. Багряний — народний ополченець. У 1942 році він випадково врятувався від фашистського розстрілу, а після зазнав переслідувань НКВС. Нехтуючи небезпекою, Багряний ... детальніше »