Іспанська культура - це чудо зустрічі з красою в собі, джерело натхнення, власних відкриттів. Іспанія для всіх - країна мужнього, талановитого народу, мрійників, авантюристів, великих ідеалістів і митців. Іспанія - це розпечені дахи над безлюддям сієсти, химерна краса Барселони, Толедо, розкішні будівлі Севіли, картини Ель Греко, Гойї, Далі. Але, найперше, Іспанія - це батьківщина Сервантеса, і Дон Кіхот одвічно мандруватиме цією кам’янистою країною.
Іспанія доби Ренесансу - країна, яка за часів правління Карла І (поч. XVI ст.) стала першою колоніальною державою, найбільш впливовою країною Європи. Проте ні сильна королівська влада, ні вплив католицької церкви, ні зовнішня могутність Іспанії - ніщо не зуміло зупинити занепад національної економіки. Потужний приток золота з американських колоній надавав можливість купувати товари за кордоном, у зв’язку з чим занепали власна промисловість, землеробство. В Іспанії відбулося зруйнування й зубожіння селянства, дрібного дворянства. Розгром іспанської “Непереможної Армади” в 1588 році надав свободу Нідерландам (в минулому колонії Іспанії), припинив потік золота з Америки. Іспанія остаточно втратила свою могутність.
Водночас саме на ці буремні часи припадає “золотий вік” іспанського мистецтва. Поєднання ідей Ренесансу з багатовіковими традиціями іспанської народної культури мало неабиякі позитивні наслідки. Видатні майстри пензля Ель Греко, Веласкес, Мурільо, непересічні літератори Лопе де Вега, Хуан Луїс Вівес, Франсіско Кеведо. Серед цього переліку ім’я Мігеля Сервантеса займає особливе місце. Його зірка засяяла в 1605 році, коли вийшла перша частина роману “Дон Кіхот”, в 1615 році вийшла друга. І за століття зірка Сервантеса не тільки не згасла, а й набула особливого сяйва.
У 2005 році світова громада святкувала 400річчя виходу в світ першої частини роману. Донька короля Іспанії урочисто відкрила в місті Вальядоліді після реставрації будинок, в якому Сервантес писав свій великий роман. Це відбулося в квітні 2005 року, а в травні в місті Тобосо в Ламанчі було відкрито “Музей Дульсінеї” - будинок, в якому в XVI ст. мешкала донья Анна Мартінес Сарко де Моралес, яку вважали за прототип відомої героїні Сервантеса. І ще один цікавий факт. В 2002 році найкращим літературним твором в історії людства було визнано роман Сервантеса “Дон Кіхот”. Спеціальне опитування було проведено Нобелівським інститутом в Осло. До складу журі було залучено відомих сучасних письменників, які представляли 50 національностей. їм було запропоновано оцінити “Іліаду” та “Одіссею” Гомера, п’єси Шекспіра, “Війну і мир” та “Анну Кареніну” Л.Толстого, романи Ф.Достоєвського, Габріеля Гарсіа Маркеса, Фолкнера, Кафки та інших видатних митців. Почесно потрапити до цього списку, годі вже казати про те, щоб перемогти! І роман “Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі” став першим.
29 вересня 1547року - в невеликому місті Алькаладе Енарес народився Мігель де Сервантес Сазв8дра в родині небагатого лікаря. Батько - Родріго де Сервантес - походив із старовинного дворянського роду, мати - Леонора де Кортінас - була теж дворянкою. Навчався у Мадриді в одного з кращих педагогів - Хуана Лопеса де Ойоса, котрий спонукав його до літературної творчості.
У 1568 році, будучи у почті папського посла Джуліо Аквавіва, Сервантес побував в Італії. Поїздка надала майбутньому письменнику можливість ближче ознайомитися зі здобутками італійських митців доби Ренесансу. Саме в цей час були опубліковані його перші вірші. Після смерті кардинала Сервантес змушений шукати іншої служби.
Він стає солдатом іспанського війська. 7 жовтня 1571 року бере участь у морській битві біля острова Лепанто. Під час бою був важко поранений, і ліва рука назавжди залишилася паралізованою. Але Сервантес продовжував нести військову службу в Тунісі, Італії.
У 1575 році, залишивши службу і повертаючись додому, був захоплений разом з братом у полон піратами і проданий у рабство в Алжир. Майже п’ять років (до 1580 року) довелося Сервантесу перебувати в полоні, бо рідні не мали змоги викупити його.
Після прибуття додому на Сервантеса чекали злидні, моральні випробування. Пенсії, на яку він сподівався, йому не було призначено. Довелося повертатися на службу, займатися закупкою провіанту для флоту у Севіли, служити збирачем податків у Гранаді. За цей період (1587-1603) роки чотири рази був ув’язнений за брехливими звинуваченнями у крадіжці державних коштів. Але саме там, за ґратами королівської в’язниці, в уяві 56літнього Сервантеса виник образ головного героя майбутнього роману.
У 1603 році письменик оселяється в місті Вальядоліді, а в 1605 виходить у світ перша частина роману “Дон Кіхот”. Книга має шалений успіх: за декілька тижнів розкуповують 1 є видання і в цьому ж році чотири інших, В 1615 році виходить друга частина роману.
Але помирав Сервантес у злиднях у Мадриді. За два тижні до смерті він прийняв чернецький сан, напевне, для того, щоб забезпечити собі безкоштовний похорон. Помер Сервантес 26 квітня 1616 року. Поховано письменника на монастирському кладовищі, окремої могили немає. Пам’ятник у Мадриді було поставлено лише в 1835 році. На ньому надпис латиною: “Мігелю Сервантесу Сааведрі, царю іспанських поетів”.
|
