На сьогодні в Україні склалася неблагополучна екологічна ситуація. Складається враження, що нашій владі взагалі байдужа ця
проблема. Ніхто не звертає уваги на довкілля. Хоча, звісно, не все залежить від влади. Екологічна чистота, екологічна стабільність залежать певною мірою як від кожної людини зокрема, так і від усієї нації загалом, адже ми самі несемо величезну відповідальність за здоров'я всієї планети. А починати піклуватися потрібно з найменшого: не смітити, не рубати дерева, не забруднювати воду тощо.
Ще змалку дитині потрібно прищеплювати любов до природи, бережливе до неї ставлення. Лише у дитинстві ми закладаємо фундамент, на якому буде триматися наше майбутнє. Усе це перший, але водночас і найвідповідальніший етап. Скільки дорікань із боку школярів викликають нав'язливі та, здається, нікому не потрібні суботники: "А чому це ми повинні виходити на вулиці свого міста (або селища) для того, щоб прибрати сміття (осіннє листя тощо)?"
На мою думку, не можна давати якісь поради щодо збереження краси всієї земної кулі, якщо ти забуваєш свій прямий обов'язок: зроби так, щоб у тебе вдома було чисто.
Зроби так, щоб ти мав змогу зі своїми друзями, братами, сестрами насолоджуватися чистотою довкілля, коли вирушаєш на прогулянку до парку або за місто. Зупинись, коли кидаєш на землю недопалок, обгортку. Отже, перша умова протистояння екологічній катастрофі формулюється так: зроби чистим свій дім і навчи цього свою дитину.
Друга умова набагато важливіша і складніша щодо своєї реалізації, бо потребує уваги всієї громадськості. Необхідно вживати активних заходів, спрямованих на збереження, раціональне використання і відновлення природних ресурсів і космічного простору. Безособова форма "необхідно" стає головною перепоною на шляху до реалізації цього важливого завдання. Звичайно, легко поставити питання: "Що робити?" Проте надто важко знайти на нього відповідь. Усі констатують, що проблема охорони природного середовища загострилася останніми роками, тому що господарча діяльність людства почала порушувати природну рівновагу. Людина використовує близько сімдесяти відсотків земель, що придатні для сільського господарства, п'ятдесят відсотків приросту деревини. Людина нещадно експлуатує природні ландшафти на шістдесяти відсотках території.
Так, добуток сировини і палива збільшився вдвічі. Технологічно недосконала обробка мінеральної та біологічної сировини створила глобальну проблему забруднення природного середовища відходами виробництва. Людство потребує вирішення трьох найголовніших екологічних завдань: оновлення і покращення якостей середовища; охорона природного середовища і здоров'я людей; запобігання шкідливому впливу господарчої діяльності людини. На черговій конференції ООН із проблем довкілля був декларований глобальний
перехід до загальної охорони природного середовища. Були визначені основні шляхи реалізації цієї мети: покращити структуру виробничих комплексів шляхом збільшення кількості виробництв із високим рівнем екологічності; перейти до нових технологічних процесів, які будуть сприяти комплексному і повному використанню природних ресурсів; покращити методи очищення й утилізації шкідливих відходів; побудувати виробництва екологічної індустрії, які будуть самі переробляти відходи; посилити раціональне використання природних ресурсів, що буде сприяти вживанню заходів щодо охорони довкілля.
Екологічна проблема має ще кілька аспектів. У зв'язку із цим хочеться згадати події, що відбулися у 1986 році в Україні. Пророчі слова "Апокаліпсису" справдились — вибухнула Чорнобильська атомна станція. Велика територія родючих українських земель була радіоактивно забруднена.
Тисячі сімей були змушені залишити свої оселі, тому що подальше проживання на цій території дорівнювало повільній, але неминучій смерті. Власне, під час трагедії люди повністю не усвідомлювали всіх п наслідків.
Минуло кілька десятиліть, і, здається, люди ладні забути про ці наслідки сьогодні. Про те, що ці наслідки є, свідчать дані соціологів і лікарів. Населення України невпинно зменшується. Кількість новонароджених невпинно зменшується, а кількість смертей пропорційно зростає.
Період розпаду радіоактивних речовин триває сотнями, а то й тисячами років. Людина поступово пристосовується до нових обставин, але її генетична система пристосуватися до них аж ніяк не може. Унаслідок цього виникають різноманітні генетичні мутації. Навіть здорові батьки, що ведуть правильний спосіб життя, не застраховані від народження хворої дитини.
Довго тривали пошуки винуватців Чорнобильської катастрофи. Настільки довго, що більшість учасників ліквідації пожежі на атомній станції уже перейшла до іншого світу. Серед винуватців можна назвати недбальство і людей недбалих. Але, на мій погляд, найголовніші винуватці трагедії — вчені. Вихід за межі дозволеного для пізнання чого-небудь завжди має жорстокі наслідки.
Людина — це не божественна істота, яка передбачає свій завтрашній день. Людина завжди може помилитися. Здається, такі розумні люди, які винайшли способи створення "мирного атома", мали передбачити всі наслідки своєї плідної діяльності, передчувати ту небезпеку, яку являє собою малесенький атом. Отже, вчені повинні відповідати за свої винаходи.
В. І. Вернадський писав: "Із появою на нашій планеті світлої розумної істоти планета переходить у нову стадію свого розвитку — біосфера переходить в ноосферу". Термін "ноосфера" був уведений у науковий обіг у двадцятих роках XX ст. на позначення сфери розуму. Прогнози вчених не справдились, а точніше, справдились тільки частково.
Людський розум досяг високого рівня розвитку, але чи буде можливим існування чистого розуму поза існуванням біосфери. Усе, що народжується на нашій прекрасній планеті, є гармонійним, досконалим витвором непізнаної нами вищої сили. Якщо ми втратимо красу і гармонію, ми втратимо самих себе.
|
